Крізь віки він бачив новий світ і нам заповів там жити

Урочиста присвята до 210-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка відбулася 15 березня у міському будинку культури Бобровицької міськради (Чернігівщина). Розпочалася вона музичними позивними «Думи мої…».

Ведуча нагадала: «Щовесни, коли тануть сніги, і на рясті просяє веселка, повні сили й живої снаги… ми вшановуєм пам’ять Шевченка».

Вшановуємо й довічно пам’ятатимемо геніального співця свободи й пророка передусім за те, що не зламав його кріпацький гніт і шлях жорстокої неволі. Крізь віки він бачив новий світ: світ братства, щастя, правди й волі.

Життя йому дала кріпачка-мати, вбита горем, живучи в похилій хаті край села. Та сила духу генія змогла ланцюги неволі розірвати. І та сила порівнюється з могутністю Дніпра широкого, що реве та стогне в негоду, нагинаючи дерева до землі, – співається в пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка, яку виконав народний аматорський хоровий колектив під керівництвом заслуженої працівниці культури Катерини Калініченко.

А взагалі-то не замовкає голос Кобзаря, що кличе рід наш до єднання, щоб ніколи край наш не горів, і земля не відала страждання.

На превеликий жаль, український народ зараз у великому горі й у нелюдських стражданнях. У боротьбі проти цього невгамовного зла гинуть кращі сини, пам’ять про яких вшанували на ювілейній присвяті пам’яті Тараса Шевченка.

Не тільки з малих і невеликих міст, а й з усіх сіл захисники пішли на фронт, немало їх вже загинуло. Про важку долю українських сіл писав наш пророк. Як тоді було – написано у творі «Село», що прочитав Артем Тарасовський. А народний аматорський хореографічний колектив «Ярославна», який очолює Оксана Терещенко, виконала танець «Карічка».

У всіх концертних номерах присутній дух Тараса. Бо аж поки сил вистачить в Дніпра гонити в світ свої поспішні води, стоятиме Тарасова гора, як обеліск безсмертному народу.

І хоч не завжди слухали її –

Вона свята, бо не припала пилом…

Минув той час, бо на твоїй землі,

Тарасе, ти здобув надійну силу.

Бо й слово його поетичне довічне для української нації: його декламують, співають, українську хореографію виконують, драматургію ставлять.

Музика народна, слова Тараса Шевченка «Бандуристе, орле сизий» проспівала чоловіча група народного хору.

А як майстерно, на рівні оперної співачки, виконала пісню на слова безсмертного генія Інна Ярмоленко. Взагалі, з пісень на слова Тараса Шевченка можна створити велику концертну програму, що свідчить і програма до дня народження Кобзаря. Пісню «Зоря моя вечірня» проспівали Олена Сергійчик та Світлана Юрченко, пісню «Ой тири шляхи широкі» – Алла Липко, «Думи мої» – А. Ярошевська та І. Рудько, «Благословенна земля» – Олександра Клюйко, «Садок вишневий коло хати» – О. Ярошевська, О. Сергійчик та К. Калініченко. І заключну пісню «Встань, Господи» – заспівали І. Ярмоленко та К. Калініченко із супроводом хореографічної постановки колективів «Спалах» і «Ярославна».

Пройнятий духом пророка і танець «Назустріч» у виконанні В. Смаль та Р. Максимова. Пам’яті Тараса приурочувалися номери оркестру народних інструментів, троїстих музик, літературно-музичні композиції.

Завершилася пам’ятна присвята тривожними словами:

Схаменіться, неслухняні, загасіть заграви,

Не вбивайте високої козацької слави.

Будьте гордого народу гідними синами…

Мовчить небо. То хай слово Кобзаря долине

До кожного і зігріє дітей України.

Щоб злилися воєдино, як Дніпро і море,

І навіки побороли і сльози, і горе,

Отоді не буде в’янути червона калина.

Молодітиме, цвістиме мати-Україна.

Григорій Войток, фото Людмили Хвої